КОДЕКС ЧЕСТІ ВИКЛАДАЧА
Харківського державного університету харчування та торгівлі
“Честь найдорожче за життя...” (Ф. Шиллер)

Кодекс честі викладача ХДУХТ – це сукупність традиційних морально-етичних норм, які базуються на національно-ціннісних ідеалах світогляду українського народу, його історичної та культурної спадщини.

Честь у ХДУХТ розуміється як стрижневий камінь людської мудрості. У реалізації освітніх завдань кожен викладач повинен дотримуватися загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку тощо.

Викладач є центральною постаттю всього освітнього і виховного процесу – Вчитель, Педагог, Вихователь. Основна місія викладача: навчатися самому, передавати свої знання іншим.

Чесне, відверте і послідовне слово викладача стає для студентів нормою поведінки, стимулює їх до самостійної пізнавальної діяльності.

Пріоритетним напрямком в організації виховного процесу є індивідуальний підхід до виховання студентів як особистостей, стимулювання їх внутрішніх зусиль до саморозвитку і самовиховання, духовного пошуку, створення виховного середовища, широке залучення до здобутків духовної та моральної культури нації.

Викладач ХДУХТ є творцем здорового морального клімату в колективі, принциповим противником будь-яких проявів недисциплінованості, безкультур`я та безвідповідальності. Викладач є прикладом гуманістичної поведінки для студентів.

Викладач ХДУХТ – це зразок високої культури, моралі, активний пропагандист культурних традицій України і борець за їх розвиток в університеті. Він дотримується нормативно-правових актів з питань вищої освіти, не допускає посадових зловживань, правопорушень і хабарництва.

Викладач ХДУХТ є прикладом професійного ставлення до виконання службових обов`язків, порядності та дотримання вимог трудової і навчальної дисципліни.

Викладач ХДУХТ є професіоналом своєї справи, прихильником діалогових форм навчання, постійно працює над підвищенням теоретичних знань та педагогічної майстерності.

Територія ХДУХТ оголошується вільною від політичних уподобань, симпатій та поглядів у будь-якій формі. Правила Кодексу честі однакові для всіх викладачів, незалежно від посади і терміну роботи.

Особистісні якості викладача

Викладач – патріот України, свого Університету.

Патріотизм – це прояв у створенні умов для засвоєння цінностей свого народу; оволодіння духовними скарбами української культури; створення умов для ознайомлення з культурою народів світу.

Індивідуальність визначає цінність суспільства, в якому він живе, власної незалежності і свободи, дотримання загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищих цінностей суспільства.

Наявність творчого потенціалу виявляється у соціальній сфері, і, передусім, у таких формах як праця, пізнання, спілкування.

Конкурентоспроможність – це специфічна особливість демократичного суспільства, яка припускає формування відповідного типу людини, здатної до динамічної горизонтальної та вертикальної соціальної та професійної мобільності, зміни діяльності, знаходження ефективних рішень у складних умовах конкуренції в усіх сферах життєдіяльності.

Здоровий спосіб життя – наявність у викладача власних навичок підтримувати цей спосіб та забезпечення формування у молодих людей потреби в здоровому способі життя, ствердження престижності здоров`я.

Об`єктивність, самостійність та цілеспрямованість – це вміння не лише приймати самостійні рішення, сміливо запроваджувати їх у життя, але й нести повну відповідальність перед суспільством і перед собою за їх наслідки.

Педагогічна майстерність – це не лише висока всебічна загальна та методична освіченість викладача, але й уміння досягти того, щоб кожне його слово дійшло до студента, було цілком ним сприйняте та засвоєне.

Педагогічна майстерність складається з кількох складових, а саме:

  • світогляду викладача, його переконань; викладач повинен бути носієм моралі, її виразником і захисником;
  • глибокого знання дисциплін які він викладає, знання науки, якій служить, знання усіх норм, правил, навичок, які повинні бути прищеплені студенту як майбутньому фахівцю;
  • доскональне володіння методикою навчання і виховання.

Викладач – це не просто джерело знань. Він повинен не лише трансформувати знання, надавати їм зрозумілого студентам вигляду, але й сприяти організації педагогічного середовища і навчально-виховного процесу, створювати умови, в яких студент прагнув би розвиватися та керувати своїми потенційними можливостями.

Викладач повинен володіти почуттям гумору, бути доброзичливим та комунікабельним.

Комунікабельність – уміння спілкуватися з людьми, гнучкість поведінки, емоційність.

Варіативність включає різні варіанти технології та сенс виховання, націленого на відтворення досвіду попередніх поколінь, їх ідеалів і цінностей на формування варіативного способу мислення, прийняття ймовірних рішень у сфері професійної діяльності, готовність до адекватних дій в умовах невизначеності.

Толерантність є одним з найважливіших факторів виховання студентської молоді в умовах розвиненої демократії, яка припускає плюралізм думок, підходів, різних ідей задля вирішення одних і тих самих проблем.

Інтелігентність – це висока загальна культура, інтелект, який є єдиним практично невичерпним ресурсом, а також бездоганна моральність.

Чесність – це якісне виконання своїх обов`язків заради забезпечення національних інтересів України, що є суттєвою рисою викладача.